Іверський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області

 





Профілактика захворювань

 

 

 

 

Заходи

 

Заходи

щодо профілактики

вірусних інфекцій у

КЗО «Дзержинівський заклад загальної середньої освіти

І-ІІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області»

на 2018 рік

з/п

Зміст роботи

Термін виконання

Відповідальний

1

Розглянути на нараді  питання щодо своєчасного проведення профілактичних щеплень та засобів неспецифічної профілактики інфекційних захворювань серед працівників.

02.02.2018

Адміністрація закладу

2.

Посилити відповідні  запобіжні протиепі-демічні заходи у навчальних закладах.

січень

Медсестра

3

Здійснювати контроль за дотриманням санітарно-гігієнічного режиму закладу та  щоденне звітування відділу освіти про захворюваність  дітей.

Січень – грудень

Адміністрація закладу

4

Для проведення необхідних протиепідемічних заходів у разі ускладнення епідемічної ситуації навчальні заклади забезпечені деззасобами, одноразовими рукавичками, шпателями, термометрами (на кожну дитину) та бактерицидними лампами.

Січень - грудень

Адміністрація закладу

5

Проводи просвітницьку роботу  з  учасниками освітнього  процесу навчальних закладів щодо заходів індивідуальної та загальної профілактики.

Січень - грудень

Медсестра, класні керівники

6

Проводити  аналіз захворюваності дітей по групах, класах.

Січень - грудень

Медсестра

7

Відстежувати  відвідування учнями навчальних занять з розшифровкою етіології захворювань.

Січень - грудень

Адміністрація закладу, медсестра

8

В системі проводити медико-педагогічний контроль на заняттях, уроках з фізичної культури.

Січень - грудень

Медсестра

9

Висвітлення даної інформації  в батьківських куточках та на веб-сайтах навчальних закладів.

Січень - грудень

Вчителі інформатики

10

Провести позачергові інструктажі з працівниками навчальних закладів щодо симптомів інфекційних захворювань

02.02.2018

Адміністрація закладу, медсестра

11

Провести   навчання працівників навчальних закладів з питань особистої гігієни та профілактики інфекційних хвороб

Лютий

Медсестра

12

Посилити контроль за проходженням медичних оглядів працівниками навчальних закладів

Червень – серпень

Адміністрація закладу

13

Контроль за ранковим прийомом дітей в навчальні заклади

Січень - грудень

Адміністрація закладу, медсестра

14

Запланувати написання навчальних диктантів з учнями 5-11 класів за темами: «Природні фактори здоров’я», «Оберігайте себе від інфекційних захворювань», «Імунітет».

Лютий

Вчителі української мови

15

Проводити  ро’яснювальну роботу серед батьківської громадськості (батьківські лекторії, круглі столи, класні батьківські збори) щодо  інфекційних захворювань

Лютий

Адміністрація закладу, медсестра, класні керівники

 

 

                                     Директор школи                                С.В.Лахай

 

 

 

Запобігання захворювань

 

 

В період загострення епідемічної ситуації з інфекційних захварювань у дитячих дошкільних та загальноосвітніх закладах,  забезпечувати:

 

-  проводити своєчасне виявлення та ізоляціїю хворих;

-  інформувати відділ освіти про стан відвідування дітей;

-  попередити максимальне обмеження можливості    поширення   інфекції   та виникнення   вторинних   захворювань: проведення поточної  дезінфекції,   застосування марлевих    масок,   обмеження проведення масових заходів у навчальних закладах, опромінювання    бактерицидними    ультрафіолетовими лампами, дотримання температурного режиму та вологого прибирання,  часте провітрювання приміщень;

-  налагодити тісну співпрацю з батьками та медичними установами щодо вчасного та оперативного реагування на виявлення симптомів захворюваності у дітей;

- включити до планів роботи школи ро’яснювальну роботу серед батьківської громадськості (батьківські лекторії, круглі столи, класні батьківські збори);

- активізувати санітарно-освітню роботу з питань інфекційних захворювань з вихованцями, учнями та батьківською громадськістю через засоби масової інформації, наочні матеріали, веб-сайти тощо.                                                                                      

Виховання здорової дитини можливо лише при здійсненні єдиних вимог вчителя, вихователя,  родини.

Мета санітарної освіти батьків – створення в родині оптимального режиму життя дитини. Ще до вступу дитини в дошкільний заклад лікар, медична сестра і вихователь проводять інструктаж і знайомлять батьків з правилами та вимогами, які необхідно виконувати по догляду за дитиною, з основами раціонального харчування відповідно до його віку, засобами загартування, заходами профілактики інфекційних захворювань, з режимом життя в яслах і садках. У бесіді слід підкреслити обов’язковість дотримання також режиму і вдома, вказувати на необхідність закріплення будинку гігієнічних навичок і звичок, які дитина набуває в освітніх закладах. Санітарна освіта має йти паралельно з гігієнічними вихованнями дитини в. Такі паралельні дії у сім’ї і освітніх закладах допоможе дитині освоїти нові навики і полегшити закріплення гігієнічних знань. Широко використовується індивідуальні співбесіди з батьками, на яких з урахуванням особливостей розвитку конкретної дитини, стану його здоров’я даються рекомендації розроблені лікарем. Ефективність санітарно-освітньої роботи з батьками підвищиться, якщо у вестибюлі  закладу оформити «Куточок для батьків», де вивішуються тематичні бюлетні, плакати, стінні газети, дошки питань і відповідей. Тут будуть поради педагога, лікаря з фізичного розвитку, трудового, естетичного і гігієнічного виховання дітей. Корисно організовувати виставки методичної та науково-популярної літератури, пам’яток, брошур, надавши батькам можливість брати книги додому.

 

Роль профілактичних щеплень у попередженні інфекційних хвороб.

 

Попередження хвороб є головною метою системи охорони здоров’я. В будь-якому випадку краще попередити захворювання, ніж лікувати його.

Вакцини допомогають попередити інфекційні хвороби та рятують життя. Якщо дитині не буда проведена вакцинація організм дитини може бути недостатньо сильним для перемоги над інфекцією і це може призвести до тяжких наслідків.

Завдяки вакцинації вдалося значно знизити частоту виникнення багатьох інфекційних захворювань таких як поліомієт, дифтерія, кір, епідемічний паротит, правець. Але навіть захворювання, котрі вдалося приборкати в нашій країні, існують на відстані, в інших країнах. Так поліомієліт, як і інші інфекційні захворювання, може бути переданий людям, що не захищені вакциною.

Індивідуальна імунізація дітей допомогає захистити здоров’я суспільства в цілому, а особливо тих людей, що не були вакциновані. Це можуть бути діти, що не досягли віку для проведення вакцинації(наприклад, в Україні дітям до1 року не проводиться вакцинація проти кору, але вони можуть захворіти на кір та в окремих випадках мати тяжкий перебіг захворювання та серйозні ускладнення), або діти з протипоказами до вакцинації(наприклад, діти хворі на лейкоз, діти зі СНІДом і т.д.)

В Україні передбачена  вакцинація проти 10 інфекцій, а саме проти гепатиту В, туберкульозу, дифтерії, правця, коклюшу, поліомієліту, гемофільної інфекції, кору, епідемічного паротиту(“свинка”), краснухи.

 

Дифтерія.

Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.

    

Збудник дифтерії - мікроб - паличка, відкрита Лефлером. Дифтерія частіше за все виникає в осінньо-зимовий період.На дифтерію хворіють діти у віці від 1р. до 5 років, але іноді і підлітки і навіть дорослі.Зараження дифтерією звичайно відбувається краплинним шляхом, при прямому контакті з хворим на дифтерію.Інкубаційний період при дифтерії - 2-10 днів.

Дифтерія зіву буває легкою, середньою і важкою. Починається захворювання переважно гостро: з підвищення температури, головного болю, загального нездужання, незначного болю в горлі. У важких випадках з рота виходить специфічний солодкувато-нудотний запах. Шийні лімфатичні вузли збільшуються.Не дивлячись на незначну температуру (звично 37°С з десятими), виражена загальна інтоксикація (отруєння) організму: дитина дуже бліда, млява, сонлива, погано їсть. Характерною особливістю дифтерії є поява нальотів (плівок) на органах дихання.

Самим небезпечним ускладненням при дифтерії є ускладнення на серці - міокардит (ураження м'язової оболонки серця), яке нерідко служить причиною смерті хворих на важку форму дифтерії.

Раннє лікування (з 1-2-го дня захворювання) повністю попереджає важкі форми дифтерії і її ускладнення.При виявленні хворого або підозрі на дифтерію дитини або дорослого негайно ізолюють і показують лікарю. В дитячій установі проводиться хімічна дезинфекція.Дітей і дорослих, які мали контакт з хворим, оглядає лікар, обстежують на бактеріоносійство; за відсутності палички Лефлера вони допускаються до роботи в дитячій установі, але протягом 7 днів знаходяться під особливим лікарським наглядом. Всім здоровим дітям на третьому місяці життя проводять активну імунізацію проти дифтерії. Це щеплення проводиться одночасно з щепленням від кашлюку і правця.

 

Грип, гострі респіраторно-вірусні інфекції.

Ознаки, профілактика. Принципи лікування.

Грип - найяскравіша інфекція з групи повітряно-краплинних інфекцій. В структурі інфекційної захворюваності грип займає перше місце по своїй інтенсивності. Періодично грип протікає у вигляді великих епідемій, під час яких в великих містах хворіє від 30 до 70% населення.

Збудником грипу є вірус, який відрізняється від інших збудників вираженою мінливістю. По антигенній структурі розрізняють чотири типи вірусу грипу: А, В, С і Д. Останніми роками виявлені різновиди вірусу А, які одержали назву А1 і А2. У тих людей, що перехворіли виробляється імунітет тільки до вірусу, що викликав дане захворювання. Проте і одержаний імунітет відносно вірусу, що викликав захворювання, нетривалий.

Вірус грипу відноситься до числа малостійких збудників. Він швидко гине при кімнатній температурі. Джерелом інфекції є хвора людина.

Інкубаційний період при грипі короткий - від декількох годин до 2-3 днів. Грип є типовою інфекцією дихальних шляхів з повітряно-краплинним механізмом передачі збудника. Зараження відбувається при близькому контакті хворих із здоровим в квартирі, на виробництві, транспорті, в театрі, школі і т.д. Основні симптоми хвороби - раптова поява ознобу, підвищення температури тіла, втрата апетиту, головний біль, нездужання, біль в м'язах. В середньому лихоманка триває 2-3 дні, але спостерігаються випадки і важчого токсичного перебігу грипу.

Розпізнавання грипу по клінічних проявах хвороби не просте, оскільки аналогічні ознаки захворювання спостерігаються при гострих катарах дихальних шляхів і багатьох інших інфекціях.

Лікування. Специфічного лікування при грипі немає. Застосовують ряд засобів з метою попередження ускладнень, у тому числі антибіотики – левоміцетин, тетрациклін; противірусні препарати – амізон, а з сульфаніламідних препаратів - норсульфазол, бісептол. Гарний лікувальний ефект останніми роками одержаний при введенні специфічного гамма-глобуліну. Разом з цим проводять посимптомне лікування. Якщо грип протікає без ускладнень, то хвороба закінчується через 5-7 днів. Однак у дітей це буває рідко. Грип викликає в них зміну реактивності, зниження імунітету, що часто призводить до загострення хронічних захворювань, а також появі нових хвороб і ускладнень. Найбільш частим ускладненням після грипу є запалення легень. Можуть також виникнути отит, бронхіт, ларингіт та ін.

 

Вірусні гепатити, їх згубний вплив на здоров”я дітей, принципи, профілактика

Гепатити вірусні - інфекційні хвороби з переважним ураженням печінки, інтоксикацією і нерідко жовтяницею.

Розрізняють вірусні гепатити А, В, С, D і Е, кожний з яких викликається іншим збудником. Вірус гепатиту А дуже малих розмірів, містить РНК, знешкоджується при температурі 100 °С за 5 хв. Збудник гепатиту В належить до великих вірусів, має ДНК, до складу його білкової оболонки входить так званий поверхневий антиген (HBsAg). Цей вірус дуже стійкий до дії тепла: при температурі 120 °С гине через 30 хв. Вірус гепатиту D вважається дефектним, бо не має власної білкової оболонки; останню він утворює з поверхневого антигену вірусу гепатиту В, тому може розмножуватися лише в організмі хворих на цей гепатит.

Вірусний гепатит А - типова кишкова інфекція, джерелом якої є хвора людина, переважно в початковий період хвороби. Захворювання передається харчовим, водним і контактно-побутовим шляхами. Сприйнятливість до нього висока, тому максимальна захворюваність припадає на вік від 4 до 14 років. Характерна осінньо-зимова сезонність.

Джерелом інфекції при вірусному гепатиті В є хворі люди (заразні з кінця інкубаційного періоду до ЗО-35-го дня захворювання) і вірусоносії. ередача вірусу відбувається рановим шляхом, найчастіше під час переливань донорської крові, оперативних втручань, ін'єкцій ліків, а також у побуті в разі спільного користування бритвою, манікюрним набором, ножицями, якщо вони забруднені інфікованою кров'ю; з менструальною кров'ю, статевим шляхом. Сприйнятливість висока. Найчастіше хворіють діти на першому році життя і дорослі віком понад 30 років. Вірусний гепатит С передається парентерально, за епідеміологією він подібний до гепатиту В, найчастіше розповсюджується з донорською кров'ю та її препаратами. Збудник гепатиту D також передається через кров, ним досить часто заражені хворі на наркоманію. Вірусний гепатит Е, подібно до гепатиту А, розноситься з водою і харчовими продуктами.

 Протиепідемічні заходи спрямовані на раннє виявлення та ізоляцію хворих. При вірусному гепатиті А за контактними особами спостерігають протягом 35 днів, при гепатиті В - б міс з моменту роз'єднання. Щотижня здійснюють опитування, термометрію, клінічний огляд з визначенням розмірів печінки і селезінки, а також 1 раз на 2-3 тиж беруть кров (визначення активності аланінамінотрансферази) і сечу (дослідження на білірубін). Крім того, відправляють кров на дослідження з метою виявлення вірусних антигенів і антитіл до них. В епідемічному осередку вірусного гепатиту А дітям і вагітним вводять донорський імуноглобулін у перші 7-10 днів контакту (у віці 1-6 років - 0,75 мл, 7-10 років - 1,5 мл, дітям старшого віку і дорослим - до 3 мл) або мефенамову кислоту (дітям 5-10 років - по 0,25 г 2 рази на день 3 дні підряд, дорослим - по 0,5 г 2 рази на день трьома одноденними курсами з інтервалом 10 днів). В епідеміологічно неблагополучних населених пунктах проводять передсезонну профілактику гепатиту А у дітей за допомогою донорського імуноглобуліну. В епідемічних осередках гепатитів А та Е роблять поточну і заключну дезінфекцію, як при кишкових інфекціях. Для запобігання парентеральному зараженню вірусами гепатиту необхідно ширше користуватися одноразовими медичними і лабораторними інструментами, суворо стежити за достерилізаційною обробкою і стерилізацією колючих і ріжучих засобів. Ретельно обстежують донорів крові та органів на носійство вірусів В і С. Для специфічної профілактики вірусних гепатитів А та В із крові донорів виготовлені імуноглобулінові препарати із захисним титром антитіл. Створені високоефективні вакцини, які вже успішно використовуються в ряді країн. Важливе значення має санітарно-освітня робота.

 

Кір.

Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.

Кір — гостре інфекційне захворювання. Збудник кору — вірус, дуже летючий і маложиттєздатний зовні людського організму.

Джерелом корового вірусу є хвора людина, що поширює вірус повітряно-краплинним шляхом: при кашлі, чханні, розмові. Хворі на кір особливо заразливі в останні дні інкубаційного періоду і на початку захворювання. Після перенесеного кору в організмі залишається стійкий, звичайно довічний імунітет.

Інкубаційний період 9-11 днів. Період передвісників продовжується 3-5 днів і супроводжується підвищенням температури (38-39°), погіршенням загального стану (млявість, сонливість, головні болі, втрата апетиту), катарами слизових оболонок. У дитини з'являється нежить, кон'юнктивіт, нав'язливий сухий кашель. Голос стає злегка сиплим. Характерним для цього періоду хвороби симптомом є поява на почервонілій слизовій щік, частіше всього проти нижніх корінних зубів, дрібних білястих плям. Протягом періоду передвісників температура поступово знижується, а катаральні явища наростають. Обличчя у дитини стає одутлим, віка припухають, очі червоніють, спостерігається сльозотеча, світлобоязнь, слизисті виділення з носа, іноді носові кровотечі.

На 4-6-й день захворювання починається період появи корового висипу. Температура, що знизилася до кінця періоду передвісників, у хворого знов підвищується до 39-40°С, загальний стан, ще більш погіршується, катаральні явища продовжують триматися. На шкірі етапами з’являється висип (звичайно протягом трьох днів): спочатку на обличчі, потім на тулубі і нарешті на руках і ногах. Спочатку висип має вид дрібних, злегка піднесених над шкірою блідо-рожевих плямочок, які потім збільшуються в розмірах, ущільняються і перетворюються на плямисту темно-буру пігментацію. В деяких випадках окремі елементи висипу зливаються, утворюючи великі, з нерівними краями плями, що нагадують географічну карту. Через три дні висип починає зникати і на його місці можна спостерігати лущення, особливо помітне на обличчі.

Після зникнення висипу і запальних явищ на слизових оболонках хвороба, за відсутності ускладнень, йде на спад і дитина швидко видужує. Найважчим і поширеним ускладненням після кору є запалення легенів. Іноді кір супроводжується ларингітом або коровим крупом (запальний набряк гортані), стоматитом, колітом, ураженням очей. Нерідко діти, що перенесли кір, хворіють на туберкульоз.

Відповідно до офіційної інструкції ізоляція хворого припиняється через 5 днів, а за наявності ускладнень — через 10 днів з моменту появи висипу.

 

Вітряна віспа.

Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.

Вітряна віспа - гостра інфекційна хвороба, що викликається вірусом, передається повітряно-краплинним шляхом, характеризується помірною інтоксикацією, висипом на шкірі і слизових оболонках з поліморфізмом елементів (плями, папули, везикули, кірочки) на певній ділянці шкіри.Джерелом інфекції є хвора людина, яка стає заразною за добу до виникнення висипу та до 5-го дня від моменту останніх висипань.Механізм передачі інфекції - повітряно-краплинний.

Інкубаційний період триває 11-21, найчастіше 13-15 днів.

Звичайно хвороба починається гостро з підвищення температури тіла до 37,5-38,5° і появи висипу. Вітрянковий висип з'являється у перший, іноді на другий день хвороби одночасно з підвищенням температури тіла або на кілька годин пізніше. Характерна особливість висипу - швидкий розвиток елементів. Спочатку утворюються невеликі червоні плями - папули, які протягом кількох годин перетворюються у прозорі пухирці (везикули) розміром 0,2-0,5 см у діаметрі. Везикули уже протягом першої доби мутніють, вони швидко стухають, підсихають і вкриваються кірочками. Перші елементи висипу звичайно виявляють на тулубі, далі висип поширюється на обличчя, волосисту частину голови та кінцівки. Поодинокі везикули іноді виявляються на долонях і підошвах. Висип може супроводжуватися свербінням.

Процес висипання відбувається не одночасно, а поштовхоподібно і триває 3-4 дні.

Температура тіла нормалізується переважно на 3-5-й день хвороби, при тяжких формах гарячка триває до 7-10 днів. На 1-3-му тижні кірочки злущуються зі свербінням, на їх місці тривалий час залишається легка пігментація і лише в рідких випадках - рубчики.

Ускладнення можуть бути специфічними (зумовленими вірусом) і наслідком нашарування бактеріальної інфекції. Серед специфічних ускладнень найбільше значення мають енцефаліт, менінгоенцефаліт і ураження органів дихання в трьох формах - гострого катарального запалення верхніх дихальних шляхів, ларинготрахеобронхіту, пневмонії.

Хворі на вітряну віспу підлягають ізоляції до 5-го дня з моменту останніх висипань. Після цього приміщення провітрюється, проводиться вологе прибирання без дезинфекції. Дітей ясельного віку (до трьох років), які були в контакті з хворими, ізолюють з 11-го до 21-го дня від моменту контакту.

 

Краснуха.

Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.

Краснуха - гостре інфекційне захворювання, перебіг якого супроводжується висипом.

Збудник краснухи – фільтруючий вірус. Сприйнятливість до цієї хвороби у дітей менше, ніж до кору.

Передача хвороби відбувається тільки від хворого або при безпосередньому контакті, або повітряно-краплинним шляхом. На краснуху діти хворіють в дошкільному і молодшому шкільному віці до 10-12 років. Після перенесеної краснухи залишається стійкий, довічний імунітет.

Інкубаційний період хвороби триває 17 днів. Починається захворювання з підвищення температури до 37,4-38° і появи висипу на обличчі, тулубі, руках і ногах. Сип, так само як і при кору, опускається зверху вниз, але не тільки протягом 3 днів, а впродовж декількох годин. Відмінність висипу при краснусі полягає в тому, що вона дрібніша, має правильну, округлу або овальну форму, майже не виступає над шкірою; найінтенсивніший висип на спині, сідницях і на розгинальній поверхні кінцівок. Катари слизових оболонок виражені значно слабше, ніж при кору. У деяких хворих на слизовій оболонці зіву, піднебіння і щік з’являються дрібні червоні плями.

Типовим симптомом краснухи є припухання задньошийних, потиличних та інших лімфатичних вузлів, що виникає за 1-3 дні до висипання і зникає через декілька днів після згасання висипу. Сип і температура зникають до 3-4-го дня хвороби. Пігментації і лущення не залишається.

Перебіг краснухи звичайно легкий, ускладнень не буває. Хворій дитині рекомендується постільний режим до спадання всіх гострих явищ, ізоляція його в домашніх умовах припиняється через 4 дні від початку появи висипу. Карантин для дітей, що були у контакті з хворим краснухою, не встановлюється. За ними протягом 17 днів від першого дня контакту проводиться медичне спостереження.

 

Догляд за хворими та профілактика вірусних інфекцій.

 

Необхідні систематичне провітрювання, опромінювання приміщень, де знаходяться діти, ртутно-кварцовою лампою, вологе прибирання. Велике значення має правильне фізичне виховання дітей, їх загартування. При обслуговуванні дітей ясельного віку користуються марлевими масками. Необхідна санітарно-освітня робота серед населення.

При появі перших симптомів гострого респіраторного захворювання дитини потрібно негайно ізолювати незалежно від тяжкості хвороби. Хворий повинен до зникнення лихоманки і вираженого токсикозу дотримуватися постільного режиму. Це необхідно для його швидкого одужання, а також попередження ускладнень і розповсюдження інфекції.

Як правило, ізоляція хворого проводиться вдома. Дитину поміщають в окремій кімнаті або відгороджують його ліжко від решти приміщення ширмою, завіскою, простирадлом. В деяких випадках хворих грипом розміщують в ізоляторі дитячої установи. Госпіталізують лише тяжкохворих, з наявністю серйозних ускладнень. Дітям, що часто хворіють, мають аномалії конституції, алергічні реакції, хронічні вогнища запалення, необхідно провести санацію носоглотки, додаткових пазух носа, мигдалин, порожнини рота. Слід швидко ліквідовувати клінічні прояви алергії з боку шкіри і слизових оболонок, отримати від алерголога рекомендацій по режиму, живленню і лікуванню таких дітей. Приймати до дошкільної установи дитину, що перенесла гостре захворювання, можна не раніше ніж через 2 тижні після одужання.

Хворим дітям треба забезпечити належний відпочинок. Їх слід частіше поїти, оскільки рідину усуває сухість слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, підсилює виділення сечі і поту і таким чином сприяє видаленню через нирки і шкіру отруйних продуктів, що виробляються мікробами; своєчасно міняти вологий від поту одяг; правильно годувати, обмежуючи продукти, які можуть подразнювати слизові оболонки рота (горіхи, сухарі, та ін.). Хворі гострими респіраторними захворюваннями більше, ніж здорові, потребують постійного притоку свіжого повітря, яке сприяє кращому газообміну, попереджає виникнення запалення легенів. Особи, які обслуговують хворого, особливо грипозного, при догляді за ним повинні прикривати рот і ніс масками з марлі, складеної в 4 рази.

Оскільки ГРВЗ передаються не тільки при безпосередньому спілкуванні, але і через посуд і речі хворого, особливо носові хустки, їх треба обов'язково дезинфікувати: носові хустки кип'ятити, підлоги і меблі в приміщенні, де знаходиться хворий, щодня протирати розчином хлорного вапна або хлораміну.

В період епідемії грипу контакт дітей із сторонніми дорослими і дітьми обмежується до мінімуму.

В даний час з профілактичною і лікувальною метою застосовують інтерферон, що підвищує опірність організму до вірусів. У разі виникнення інфекції в дитячих колективах, в групах раннього віку, всім дітям вводять гамма-глобулін з високим вмістом грипозних антитіл.

Велике значення в профілактиці грипу має боротьба із запиленістю повітря. Подразнюючи слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, пил знижує їх стійкість проти інфекції. Окрім того, наявність пилових частинок сприяє тривалому збереженню в повітрі вірусу грипу.