МЕТА ТА ЗАВДАННЯ УЧНІВСЬКОГО САМВРЯДУВАННЯ:

- створення умов для самовизначення кожного члена учнівського самоврядування;

- набуття навичок демократичних відносин, керування колективом, самостіного прийняття рішень і відповідальності за їх втілення;

- набуття вмінь співпраці з педагогічним та батькивським колективами;

- створення умов для реалізації творчих та інтелектуальних здібностей учнів;

- розвиток організаторських здібностей учасників організації;

- виховання патріотизму, любові до своєї країни і рідного краю та толерантного ставлення до народів інших країн, їх культури, історії та традицій;

- формування правової культури, набуття правових знань та вмінь загальними зусиллями вирішення проблем;

- участь у проектній діяльності як міського, так і міжнародного рівнів;

- набуття вмінь самостіного плануваня своєї діяльності, організації і проведення заходів;

- виховання відповідальності за  дотримання порядку в школі, класі, організація чергувань, організація роботи по збереженню шкільного майна, підручників.

ШЛЯХИ ЗАЛУЧЕННЯ УЧНІВ ДО САМОВРЯДУВАННЯ

             Одна з тенденцій розвитку учнівського самоврядування - збільшення числа дітей і підлітків, які беруть участь в організації життя класу. Це здійснюється різними шляхами:

-участь класу у КТС, де передбачена участь всіх членів колективу;

 -постійне розширення сфери діяльності колективу класу;

 -розширення прав і обов'язків органів самоврядування;

 -поступове розширення зв'язків з іншими колективами (як у школі, так і за її межами);

- зміна способів залучення учнів до виконання організаторських функцій;

 -зміна характеру відносин у колективі, лідерів та активу;

             Самоврядування в класі можливо тоді, коли це стає стилем  життя конкретного колективу.

Допомагають створити цей стиль:

-участь всіх учасників в колективному плануванні;

-організація в класі тимчасових груп чи бригад, штабів. призначених для підготовки та проведення конкретних тимчасових справ;

-почергове виконання обов'язків чергового командира, президента, мера, голови та секретаря зборів;

-колективний аналіз і оцінка всіх проведених справ;

-регулярні самозвіти учнів про виконання доручень.

Класні збори.

Збори формують громадську думку, сприяють виробленню навиків і умінь демократичної культури учнів, представляють  право кожному взяти участь в обговоренні існуючих проблем в своєму колективі. Збори стають школою формування демократичної культури при дотриманні певних педагогічних умов:

-              Тематика зборів повинна відповідати потребам колективу, бути цікавою, розширювати поле соціальної активності кожної дитини. Тематика не вигадується, вона стає результатом аналізу життєдіяльності колективу.

-              Залучення учнів до підготовки зборів: повинна працювати редколегія або прес-центр для інформаційного забезпечення, вивчення суспільної думки з питань, які виносяться на збори ( анкетування);

-              Підготовка виступу учнів, які готують дані збори;

-              Підготовка і висунення пропозицій з даної теми;

-              Захист висунуих пропозицій, прозиції щодо шляхів реалізації;

-              Узагальнення думок і пропозицій прес-центром та знайомство з цим громадськості;

-              Можливо використання виступу, згідно з темою зборів, агітбригад чи інших колективів;

-              Згідно планування, створення творчих чи інших тимчасових груп, які потрібні для підготовки наступних заходів;

-              На збори можна запросити кураторів ( вчителів чи батьків), працівників різних установ ( в залежності від теми зборів);

-              Підготовка проекту рішення зборів, обговорення цього проекту, визначення строків виконання та реалізації завдань.